Про…

Есемески, емодзі, розмова.

І знову кохання, і знову відмова.

Підступність, жага до розпусти.

І тіла оголені, й великі бюсти.

Це все інтернет, не дивися на душу.

Та ці стереотипи я скоро розрушу.

Фотошоп і фільтри, маска на лиці.

І страждають десь молоді митці.

Нове покоління – твіттер, інстаграм.

Чи хіба вам мало у житті всіляких драм?

Йдуть по вулиці зомбі, не люди.

Це хвороба, і вона є усюди.

Сидять усі у програмі «Снепчат»

А в розмові через кожне слово – мат.

Деградує суспільство й людина.

А яка ж у цьому є причина?

Людина забула слово «книга»

І дедалі більшає розумова крига.

Ми поринаємо в обман з головою,

А хочеться просто відчути себе живою.

А інтернет – це нічо, це пусте,

Але дедалі більше він росте.

Проблема ця буде вічна,

Але для людей вона, як завжди, звична.